При вирощуванні на ґрунті в живильний розчин, що готується на основі простих солей (сульфат магнію, сульфат калію, кальцієва і калієва селітри, монокалійфосфат, нітрат магнію), зазвичай не включають мікроелементи. Це пов’язано з тим, що більшість з них в тій або іншій кількості присутні в грунтах, цинк надходить з поливної водою, що проходить по оцинкованих трубах, а молібден і мідь часто входять до складу засобів захисту рослин. Єдиним мікроелементом, який необхідно регулярно контролювати і вносити з підгодівлю, є бор. Проте, рослини нерідко страждають від так званого «прихованого» дефіциту тих чи інших мікроелементів, тобто від їх недоступності рослинам.
Переміщення в тканинах більшості мікроелементів, а також кальцію відбувається з висхідним струмом води. Тому зниження транспірації призводить до того, що мікроелементи і кальцій не можуть досягти верхівки рослин або плодів. Саме там зазвичай і проявляються ознаки дефіциту. Так, виникнення куполоподібних верхівок на початковому періоді вирощування, коли рослина ще неактивна, пов’язане з недостатнім надходженням кальцію і бору до цих частин рослин. Вершинна гниль томата і перцю викликається недостатнім надходженням кальцію в верхівку плоду при порушенні мікроклімату (надлишкова або недостатня вологість повітря, підвищена або знижена температура). Запобігти виникненню таких дефіцитів можна шляхом оптимізації температури і вологості в теплиці. При неможливості підтримки необхідних параметрів проводиться регулярне некореневі підживлення (кожні 7-10 днів) бор- і кальциєвмісними добривами (Брексил Са і Бороплюс).
Оптимальні значення рН грунту для вирощування овочів і плодовоягідних культур знаходяться в межах від 5,8 до 6,2. Саме в цьому інтервалі кислотності грунту рослини найкращим чином засвоюють все макро- і мікроелементи. Сильне підкислення грунту призводить до підвищення розчинності марганцю, заліза і алюмінію, яка може пошкодити кореневій системі рослин.
При підвищенні рН такі важливі для рослин мікроелементи, як залізо, цинк і мідь, утворюють нерозчинні сполуки (гідроксиди), які випадають в осад і не можуть засвоюватися рослинами. Також на лужних грунтах різко знижується розчинність фосфору і бору. У цих випадках необхідно оптимізувати рН субстрату і провести позакореневі підживлення. Таким чином, тривалий полив водою з рН вище 7,0 призводить до залуження грунтів і зниження доступності цих мікроелементів. В результаті рослини відчувають їх дефіцит і втрачають частину врожаю. Крім того, знижується стійкість рослин до стресів і патогенів.
Ще одним важливим фактором є дотримання оптимального для даної культури співвідношення поживних речовин в субстраті. При надлишку фосфору цинк і залізо випадають в осад у формі фосфатів, недоступних для рослин. Прояв нестачі цих мікроелементів часто спостерігається у рослин, вирощуваних на грунтах з підвищеним вмістом фосфору. Відомо, що цинк є антагоністом заліза, тобто надлишок іонів цинку в грунтовому розчині порушує надходження заліза в рослини. Тому при підвищеному вмісті цинку в поливній воді рекомендується збільшити внесення заліза на 20-30%.
Таким чином, для профілактики виникнення «прихованого» дефіциту мікроелементів необхідно створювати найкращі умови для розвитку кореневої системи, зокрема підтримувати оптимальне значення рН і співвідношення поживних речовин в субстраті і грунті.
Для вирішення даної проблеми компанією Валагро створена серія мікродобрив з використанням органічних хелатообразователей EDTA.
Останні пов’язують іони металів в високоміцні металоорганічні комплекси – хелати, повністю виключають утворення не розчинної осаду. Хелат міцно утримує іон аж до моменту надходження в рослину і поглинання ним.
Основне призначення хелатообразователей полягає в тому, щоб підтримувати поживні мікроелементи в доступних для рослини формах. Одночасно вони мають цілу низку інших важливих переваг, наприклад, не руйнуються грунтовими мікроорганізмами.
Хелатообразуюючі значно посилюють розчинність поживних мікроелементів, ніж полегшують їх переміщення до поверхні коренів і засвоєння рослинами навіть в сильно лужних вапняних грунтах.
Відповідно, чим легше засвоєння поживних мікроелементів рослиною, тим швидше і відновлення останнього зі стану дефіциту харчування. А оскільки рослина повністю поглинає всі внесені в грунт мікроелементи, то витрата, необхідна для заповнення дефіциту, менша, ніж у випадку застосування солей цих елементів.
Застосування хелатів Zn, Mn, Cu замість використовуваних в даний час солей дозволить підвищити ефективність не тільки вищевказаних мікроелементів, але і внесеного разом з ними хелати заліза DTPA.
Мікродобрива Валагро EDTA можна вносити як безпосередньо в грунт (субстрат) для кореневого поглинання, так і некореневим способом. Хелати сумісні з добривами та ЗЗР різних видів. Найбільш ефективний метод застосування слід вибирати в залежності від конкретних умов, зокрема, від рівня рН грунту або середовища для вирощування культури.
Хелатовані мікроелементи часто діють ефективніше мікроелементів з неорганічних сполук. Причина цього в тому, що хелати не тільки забезпечують доступність поживних мікроелементів, але і полегшують поглинання мікроелементів листям.
Природно, спочатку слід точно визначити, чи дійсно мікроелементи, присутні в грунті, недостатньо доступні для рослин, для чого необхідно виконати хімічний аналіз місцевих грунтів. Істинне зі стояння рослин можна оцінити тільки з допомогою аналізу тканин.
УПАКОВКА – Мішки вагою 1 і 5 кг.
Спосіб застосування
фертигація:
некореневе підживлення:
Увага! Не перевищуйте концентрацію 100 г добрив Valagro EDTA на 100 л води.