Кукурудза є найбільш урожайною культурою серед зернових. ЇЇ технічне значення для світу не можливо недооцінити. Вона використовується в:
-харчовій промисловості;
-годівлі тварин;
-фармацевтичній, паперовій та будівельній галузях;
-виробництві біоетанолу та біогазу.
Для України кукурудза була і залишається стратегічною культурою яка вирощується у всіх кліматичних зонах. Взяти за орієнтир якусь одну технологію без адаптування її до умов, можливостей та потреб господарства – не дозволить отримати високі врожаї. Тому лише збір різної інформації у поєднані з власним досвідом дозволить мати хороші результати.
Кукурудза має мичкувату, дуже розгалужену кореневу систему, основна маса якої розташована на глибині до 60 см від поверхні ґрунту. Проте, найбільший, а це орієнтовно 47 % ґрунтової вологи коренева система поглинає саме на глибині 0-15 см. А на глибині 45-60 см цей показник сягає близько 7%. За сезон на 1 га посіву кукурудзи необхідно в межах 4000 – 8000 м3/га води. Від к-ті отриманої вологи буде сформована відповідна врожайність. І тут не йдеться лише про саму кількість доступної вологи, важливим фактором є час її надходження. Погодні умови останніх років, все частіше змушують спеціалістів шукати альтернативні шляхи та вносити корективи у свої технології. Зміни можуть стосуватися обробітку ґрунту, який спрямовують на максимальне накопичення та збереження вологи у ґрунті та роботі селекціонерів, які створюють нові гібриди з підвищеним рівнем посухостійкості. Це все разом дає можливість, якщо не виходити на нові перспективи по врожайності – то хоча б зберегти ці показники на оптимальному рівні, який буде економічно обґрунтований для конктетних умов. Тому завданням господарства є забезпечити наявність продуктивної вологи у прикореневій зоні.
Перспективним напрямком у цьому є застосування крапельного поливу. У цій статті спробуємо детально розповісти про основні аспекти зрошення кукурудзи, зауважимо позитивні та можливі негативні моменти, які трапляються на шляху сільгоспвиробника.
До переваг крапельного зрошення на посівах кукурудзи можна віднести:
- Своєчасне забезпечення рослини необхідною кількістю вологи;
- Підтримка високого водного балансу рослини;
- Забезпечення умов для повного розкриття потенціалу обраного гібриду: збільшення розміру качанів, кількості рядів та ваги зерна;
- За рахунок доступної кількості вологи у прикореневій зоні, зменшується негативний вплив високих температур через здатність рослини сформувати високий індекс листової пластини та регулювання асиміляційних процесів.
- Можливість дозованого внесення елементів живлення.
Отже, перш за все, запровадження системи крапельного поливу має ґрунтуватися на доступності господарства до водних джерел. Це може бути свердловина, шучнй водо накопичувальний басейн, відкрита водойма, іригаційні канали, які лишилися нам у спадок ще з радянських часів. Якщо щось із переліченого у вас є, можна впевнено рухатися далі. Наступим етапом буде уже саме проєктування системи зрошення обраної ділянки, яке враховує всі нюанси по к-ті наявного об’єму води та конфігурацію поля.
Зазвичай базова комплектація системи крапельного зрошення складається з:
- Насосної станції (джерело водопостачання);
- фільтростанції;
- вузла внесення добрив;
- магістральних та розвідних трубопроводів;
- регуляторів тиску та повітряних клапанів;
- поливних трубопроводів;
- запірно-регулюючої арматури;
- контрольно-вимірювальних приладів.
Не менш важливим фактором є проведення аналізів ґрунту та поливної води. Ці завдання однозначно необхідно лишити спеціалістам!
Ваше ж завдання як аграрія, це розібратися у частоті та актуальності поливу відштовхуючись від біологічних особливостей розвитку культури, погодних умов та ваших планових показників.
Кукурудза є вибагливою культурою до водного, повітряного та температурного режимів ґрунту. Критичними періодами у споживанні нею вологи є насамперед цвітіння, формування та налив зерен. На стадії сходів кукурудза витрачає не так багато вологи й у цей період цілком можна уникнути ранніх поливів, які зазвичай можуть знизити температуру ґрунту, а на однорідність сходів кукурудзи більший вплив мають температурні показники.
Є два моменти коли полив відразу після посіву може бути обґрунтованим:
1. Поверхнева посуха, яка не задовольняє потреб насіння для проростання;
2. Підвищення ефективності застосування ґрунтових гербіцидів.
Проте, посушливі умови у цей період можуть спричинити нерівномірні сходи й відповідно не однакового часу розвитку рослини. Посіви, сходи яких отримано у не оптимальні терміни схильні до уражання сажковими хворобами. Використання провокативного поливу з фази 3-го листка може сприяти швидшому проростанню насіння бур’яну що дає змогу більш ефективно працювати страховими гербіцидами за відсутності ґрунтової схеми.
Гербіцидним захистом нехтувати однозначно не можна. Проте і внесення препарату у не відповідну фазу розвитку культурної рослини є для неї своєрідним стресом. Певна частина гербіцидів дозволена до використання вже починаючи з 3-го листка. На цей та наступні періоди росту та розвитку культури, орієнтовно фаза ВВСН 13, припадає формування її генеративних органів, а відповідно і наша потенційна урожайність. Тому у цей період необхідно максимально убезпечити рослину від будь-якого стресу у тому числі і уникнення дефіциту Азоту, Фосфору, та Цинку.
Порада: час внесення страхового гербіциду краще розраховувати методом огляду точки росту. Вважаться що поки точка росту знаходиться нижче, або на рівні з поверхнею ґрунту жоден з фізичних чи біотичних факторів не впливає або мало впливає на потенційну урожайність. Єдине що може нашкодити у цей період це перезволоження. Тому застосування поливу у такий раній термін має бути раціонально обґрунтованим та мінімальним.
Вегетативні фази розвитку кукурудзи не такі чутливі до нестачі вологи як репродуктивні. Проте інколи полив можуть розпочати і з фази 5-7 листків. Для визначення точного періоду початку робити системи зрошення необхідно постійно проводити моніторинг вологості та приймати рішення виходячи з його результатів. До речі, тут вам спростить ситуацію та дозволить стратегічно використовувати свій час автоматизація поливної системи з встановленням тензіометрів на кожен поливний блок, що в онлайн режимі буде звітувати про наявність доступної вологи на вашій ділянці.
Система крапельного зрощення на посівах кукурудзи є унікальна ще тим, що дає можливість вносити добрива дозовано та регулярно. Починаючи з фази ВВСН 19 (орієнтовно 9-й лист) визначається потенційна кількість зерен у ряду, формуються опірні коріння та відбувається інтенсивний, вегетативний ріст і саме у цей час рослина споживає значну, проте не максимальну кількість азоту. Зазвичай, господарства не мають технічної змоги вносити доступну форму азоту у критичний період – система крапельного зрошення розв’яже це питання за декілька поливів!
Як зазначалося вище, для складання оптимальної системи живлення однозначно необхідно мати аналіз ґрунту та води. Це дасть можливість підібрати необхідну кількість відповідних елементів живлення, а знаючи біологію рослини ми зберемо у свій асортимент всі інструменти для розкриття потенціалу гібрида. Прояви дефіциту поживних елементів на ранніх стадіях розвитку рослини може зменшити опірність рослини до хвороб.
Максимальної кількості вологи та Азотного живлення рослина потребує на ранніх репродуктивних стадіях. Це фаза виходу волоті (ВВСН 51) і триває аж до фази утворення зерна (ВВСН 71). Їх відсутність чи недостатня кількість прямо впливає на формування врожаю. Максимально приділити увагу оптимальному зволоженню прикореневої зони – ось головне завдання на цей період. Загальновідомий факт, що при температурі вище +35 рослина призупиняє свою вегетацію. Не рідко такі температури застають рослину саме у період цвітіння впливаючи на стерильність пилку. Звідси може бути недозапилення, череззерниця. Та за наявності доступної вологи у ґрунті, повітряна посуха може бути не такою критичною.
У період фази утворення зерна (ВВСН 71) не менш критичним є питання живлення. На цьому етапі рослина потребує Азоту та Фосфору у майже однаковій кількості. Не варто забувати по Калій. Його потреба є рівномірною протягом всього періоду росту рослини та формування, наливу зерна. При формуванні зерна рослина досягає своєї максимальної висоти тож забезпечити її необхідними елементами можна лише за допомогою крапельного зрошення.
Поливна норма та живлення поступово має зменшуватися з фази ранньої воскової стиглості (ВВСН 83) та повністю завершитися при фізіологічній стиглості зерна, «чорна точка». Зазвичай у цей період вологість зерна становить 30-32 %.
Якщо Ви, остаточно вирішити вирощувати кукурудзу на системі крапельного зрошення, необхідне 100% дотримання технології захисту, живлення та норм посіву. Останні роки насичення сівозміни кукурудзою значно збільшилося. Вирощування її у монокультурі сприяє розвитку патогенів та збільшення чисельності й різновиду шкідників. Тому додавання до технології інсектицидний, а знедавна і фунгіцидний захист є обов’язковим. Через активне азотне живлення, більшу густоту посів та накопичення вологи є доволі високим ризик прояву хвороб. Не рідко можна зустріти таке явище як «жирування». Це викликано надмірною к-тю поживних елементів та вологи на одну рослину. На це впливає густота, яка за оптимальних умов має бути в межах 80-90 тис. рослин на 1 га.
Наступне на чому має базуватися система поливу, тобто фактична к-ть використаної води, частота і тривалість – це % НВ (найменшої вологомісткості) ґрунту вашої ділянки. Вологомісткість ґрунту — величина, що кількісно характеризує здатність поглинати і утримувати в собі від стікання певну кількість вологи під дією капілярних і сорбційних сил. В залежності від умов, що утримують вологу в ґрунті, розрізняють кілька видів його вологомісткість : максимальну, капілярну, найменшу та повну. Для розрахунку схем поливу використовується показник найменшої НВ. Для кожного типу ґрунту цей показник буде різнитися. Він залежить від гранулометричного, мінералогічного і хімічного складу ґрунту, його щільності та пористості. Іншими словами, тип ґрунту визначає максимальну кількість води, яку він може вмістити, і скільки цієї води буде доступно для рослин. Ґрунти з дрібною структурою можуть утримувати більше води, ніж ґрунти з грубою структурою. Коли ґрунт висихає, рослинам стає важче витягувати воду. Коли ж водний профіль ґрунту заповнений (польова ємність), рослини використовують воду з максимальною швидкістю. Оскільки вміст води в ґрунті падає нижче рівня НВ, рослини менш здатні її витягувати і відповідно процеси оптимального рівня розвитку рослини знижуються. Всі зовнішні фактори які складаються навколо рослини так чи інакше впливають на активність кореневої системи, а саме на інтенсивність усмоктування нею вологи з ґрунту. А вже закономірність переміщення ґрунтової вологи та її фактична доступність рослинами обумовленні зв’язком вологи з ґрунтом. Еквівалентом потенціалу ґрунтової вологи є тиск, сила яку кореневі волоски використовують для вилучення води з ґрунту.
Отже, нам важлива цифра зрошувальної норми – сумарна к-ть води, яку необхідно використати з поливом. Визначити на перед кількість поливів та зрошувальну норму не можливо без наступних факторів:
– Тип ґрунту і відповідно його % НВ;
– Обраний гібрид його ФАО;
– Кліматична зона;
– К-ть опадів за зимовий період поточного сезону;
– Планові показники господарства
Орієнтовно цей показник тримається на рівні від 2000 до 5000 м3/га. Мінімальні норми дозволять тримати вологість ґрунту на оптимальному рівні (не опускатися нижче 70% НВ) що є достатнім для розвитку рослини і не дозволить дійти до точки в’янення. Перспектива отримання більших показників врожайності змушує збільшувати зрошувальну норму.
У кожному окремому випадку має бути індивідуальне рішення та проєктування.
Наша команда має досвід, та можливості запровадження таких проєктів. Ми залишаємося на постійному зв’язку для надання технічного супроводу та консультаційної підтримки протягом всього сезону.